У розвинених країнах такі відмінності компенсуються можливостями доволі швидко дістатися центру необхідних послуг, тоді як в Україні вони мінімальні. Особливо це помітно на прикладі громадського обслуговування періодичного та повсякденного характеру у сільській місцевості, де реальне число споживачів значно менше, ніж у містах. Знайти чіткі методи реалізації стратегії планування непросто, однак необхідно. Муніципальні органи повинні знати, де соціальна інфраструктура є вразливою, щоб визначити пріоритети своїх інвестицій, оскільки мають обмежений бюджет. Існує два підходи до планування соціальної інфраструктури:
підхід, що базується на кількості населення, та підхід, що базується на доступності. Основна проблема першого підходу, що базується на кількості населення, немає жодних вказівок щодо максимальної відстані до послуг соціальної інфраструктури або розміру зон обслуговування. Підхід, що базується на доступності, визначає майбутні сценарії громадського простору.
В Україні об’єкти громадського обслуговування в сільській місцевості розміщують із розрахунку забезпечення жителів кожного населеного пункту послугами в межах пішохідної доступності не більше 30 хв [3], однак за відсутності чіткої методики визначення необхідного часу цього недостатньо для планування мережі закладів на місцевості, а метод визначення на основі радіуса обслуговування є недостатньо точним. На даний момент, існуючими вітчизняними методиками визначення доступності не передбачено застосування чи інших додаткових параметрів для оцінки якості існуючого громадського обслуговування і визначення оптимальних місць для їх розміщення при проєктуванні.
Для більш точної оцінки доступності закладів громадського обслуговування у світовій практиці застосовують додаткові показники у вигляді різних індексів доступності, обчислених на основі кількісних показників площі, населення громади, відстані та ін. Література : 2. L.V. Hasenko, T.P. Lytvynenko, A.V. Hasenko, V.V. Dariienko, I.O. Skrynnik. 2019 IOP Conf. Ser.: Mater. Sci. Eng. 708 012010 3. ДБН В.2.2 - 12:2019. Державні будівельні норми України. Планування та забудова територій. Київ, 2019. 177 с. ~ 42 ~ 1. Купрієнко Б.О. Сучасний стан мережі освітньої інфраструктури сільських і селищних територіальних громад Полтавської області / Б.О. Купрієнко, Т.П. Литвиненко // зб. наук. пр.
за матеріалами XVІ Міжнар. наук.-практ. конф., 12 – 13 груд. 2023 р. – Полтава : Нац. ун-т ім. Юрія Кондратюка, 2023. – С. 290–292. 4. Yhee, H.; Kim, S.; Kang, S. GIS-Based Evaluation Method for Accessibility of Social Infrastructure Facilities. Appl. Sci. 2021, 11, 5581. 5. Sharyi, G., & Dubіshchev V. (2021). Розвиток земельних відносин в системі продуктивних сил суспільства. Економіка і регіон Economics and Region, (3(82), 15–22